Формування готовності майбутніх учителів філологічних спеціальностей до використання інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності

Abstract

Горбачевська О. П. Формування готовності майбутніх учителів філологічних спеціальностей до використання інформаційно- комунікаційних технологій у професійній діяльності. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти». – Льотна академія Національного авіаційного університету, Кропивницький, 2019. У дисертації здійснено теоретичний аналіз проблеми підготовки майбутніх учителів філологічних спеціальностей та запропоновано нове вирішення завдання формування їх готовності до використання ІКТ у професійній діяльності. Визначено та теоретично обґрунтовано сукупність організаційно-педагогічних умов формування досліджуваної готовності: реалізація техніко-технологічних можливостей освітнього середовища закладу для формування готовності майбутніх учителів філологічних спеціальностей до використання ІКТ у професійній діяльності; використання потенціалу педагогічної практики для забезпечення досвіду застосування ІКТ майбутніми учителями філологічних спеціальностей у професійній діяльності; створення позитивної мотивації майбутніх учителів філологічних спеціальностей до використання ІКТ у професійній діяльності. Виокремлено компоненти готовності майбутнього вчителя: змістовий – базові знання комп’ютерного приладдя та програмного забезпечення навчального середовища; загальні знання, що відбувається в програмному забезпеченні, знання властивостей ІКТ; операційний – структура знань, умінь та навичок для виконання педагогічних завдань за допомогою елементів ІКТ; експлуатації комп’ютерного приладдя; творчо-діяльнісний – налаштованість до саморозвитку і пошуку додаткових професійних знань; формування у студентів вміння застосовувати на педагогічній практиці засоби ІКТ. Згідно із запропонованими компонентами готовності визначено критерії (теоретично-змістовий; виробничо-практичний; психолого-мотиваційний) з показниками. Відповідно до показників визначено рівні готовності майбутніх учителів філологічних спеціальностей до використання ІКТ, а саме: низький, середній та високий. Розроблено й апробовано структурно-організаційну модель формування готовності до використання ІКТ майбутніми учителями філологічних спеціальностей у професійній діяльності. Експериментально доведено ефективність запропонованих організаційно- педагогічних умов формування готовності майбутніх учителів філологічних спеціальностей до використання ІКТ у професійній діяльності, виявлено тенденцію позитивних змін у структурі та рівнях її сформованості. Горбачевская О. П. Формирование готовности будущих учителей филологических специальностей к использованию информационно- коммуникационных технологий в профессиональной деятельности. – Квалификационная научная работа на правах рукописи. Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 «Теория и методика профессионального образования». – Лётная академия Национального авиационного университета, Кропивницкий, 2019. В диссертации осуществлен теоретический анализ проблемы подготовки будущих учителей филологических специальностей и предложено новое решение задачи формирования их готовности к использованию ИКТ в профессиональной деятельности. Выявлены и теоретически обоснованы организационно-педагогические условия: реализация технико-технологических возможностей, которые существуют в образовательной среде для формирования готовности будущих учителей филологических специальностей к использованию ИКТ в профессиональной деятельности; использование потенциала педагогической практики для обеспечения опыта применения ИКТ будущими учителями филологических специальностей в профессиональной деятельности; создание положительной мотивации будущих учителей филологических специальностей к использованию ИКТ в профессиональной деятельности. Выделены компоненты готовности будущего учителя: содержательный (общие понятия содержания программного обеспечения, знание свойств ИКТ); операционный (навыки эксплуатации компьютерных принадлежностей); творческо- деятельностный (формирование у студентов умения применять инновации на собственной педагогической практике). Согласно предложенным компонентам готовности к использованию ИКТ определены критерии (теоретико- содержательный; производственно-практический; психолого-мотивационный) с показателями. Определены уровни готовности будущих учителей филологических специальностей к использованию ИКТ: низкий, средний и высокий. Спроектирована и апробирована структурно-организационная модель формирования готовности к использованию ИКТ будущими учителями филологических специальностей в профессиональной деятельности. Экспериментально доказана эффективность предложенных организационно-педагогических условий, выявлена тенденция улучшения изменений в структуре и уровнях сформированной готовности будущих учителей филологических специальностей к использованию ИКТ в профессиональной деятельности. Horbachevska O. P. Formation of readiness of future teachers of philological specialties for the use of information and communication technologies in their professional activities. – Qualifying scientific work on the rights of manuscripts. Thesis for obtaining a scientific degree of Candidate of Pedagogical Sciences, specialty 13.00.04 «Theory and Methods of Professional Training» – Flight Academy of the National Aviation University, Kropyvnytskyi, 2019. The introduction substantiates the choice of the topic and its relevance, the purpose, objectives, object, subject, hypothesis, research methods; reveals the scientific novelty and practical significance of the research results; provides information on approbation and implementation of the results. In the first chapter "Theoretical principles of formation of readiness of future philological specialties teachers for the use of information and communication technologies in professional activity" on the basis of the analysis of scientific resources, the main scientific and pedagogical approaches of forming readiness of future philological specialties teachers to use information and communication technologies (ICT) in professional activity are determined; the content of the concept "readiness of future philological specialties teachers for the use of information and communication technologies" is revealed; the necessity of introduction of informational, "cloud technologies" in the process of training is confirmed. In the second chapter "Development and theoretical substantiation of organizational and pedagogical conditions and structural-functional model of formation of readiness of future philological specialties teachers for using information and communication technologies in professional activity" based on the analysis of scientific works and empirical material, the peculiarities of formation of readiness of future philologists for the use of ICT have been characterized; the organizational and pedagogical conditions that contribute to the formation of key indicators of readiness of future philological specialties teachers are theoretically substantiated, namely: personal; creativity and activity; content; operational. The program was developed and process of future philology teachers' training was implemented into the educational process: “Using information and communication technologies by teachers of philology in professional activities” and “Laboratory and practical works on computer science”; the educational environment has been created that is conducive to the formation of the main components: operational; meaningful; creative and activity; personal readiness for the use of ICT by future philologists-teachers in their professional activities; the structural- functional model of formation of the specified readiness was designed; information and communication technologies are organically integrated into the educational process; positive psychological and motivational background has been created for the use of ICT in the educational activities of future philological specialties teachers. In the dissertation, the effectiveness of organizational and pedagogical conditions is theoretically substantiated and experimentally verified: use of technical and technological possibilities of the educational environment of the institution for formation of readiness of future teachers of philological specialties to use ICT in professional activity; use of potential of pedagogical practice to provide experience in the use of ICT by future teachers of philological specialties in professional activities. It is created positive motivation for the use of ICT by future philology teachers, technical and technological support of the educational process. The third chapter "Experimental study of the effectiveness of formation of readiness of future philological specialties teachers to use information and communication technologies in professional activities" presented an experimental program to study the effectiveness of the proposed organizational and pedagogical conditions and models of the formation of readiness of future philological specialties teachers to use information technologies in professional activities. Diagnostics of the level of preparedness for the use of ICT in professional activities is realized. Statistical processing of the data obtained at all stages of the experimental study allows us to draw statistically reliable conclusions about the effectiveness of organizational and pedagogical conditions and the model of the problem under study. The results of the experiment in the control and experimental groups indicate positive assessment of the developed organizational and pedagogical conditions for the training. The analysis of comparing the levels of readiness for the use of information and communication technologies among students varies considerably, since at the beginning and at the end of the experiment showed the dynamics of increasing the level of readiness of students of experimental groups. The practical results of the study are recommended for use by lecturers- philologists; applying to the training of teaching aids; exercising methodical recommendations on application of information and communication technologies in professional activity.