Формування методичної компетентності майбутніх офіцерів Національної гвардії України

Abstract

Геостратегічна нестабільність та складні умови сьогодення обумовлюють для України потребу реформування військової освіти, яка сьогодні має забезпечувати підготовку офіцерських кадрів за стандартами НАТО. Сучасні виклики, що пов’язані з аспектами безпеки країни, актуалізують необхідність дослідження проблем підготовки військових підрозділів оперативного призначення Національної гвардії України (НГУ) для виконання завдань територіальної оборони. Керівництво держави та НГУ сьогодні вимагають, щоб офіцери НГУ окрім високої професійної компетентності, мали розвинуті командирські якості, фахову підготовленість та педагогічну майстерність, що є особливо затребуваною при навчанні особового складу виконанню завдань територіальної оборони. Отже, питання, що пов’язані з методичною компетентністю майбутніх офіцерів НГУ як командирів, так і керівників занять з бойової і професійної підготовки військових підрозділів все гостріше постають на порядку денному функціонування військових частин НГУ. Аналіз же труднощів у навчанні курсантів у ВВНЗ засвідчив усю актуальність та складність цієї проблеми та дозволив визначити недоліки у практичній підготовці майбутніх офіцерів НГУ як командирів, педагогів та наставників підлеглих. Дисертацію присвячено дослідженню проблеми формування методичної компетентності майбутніх офіцерів майбутніх НГУ. У роботі виконано теоретичне узагальнення та вирішено наукове завдання щодо формування методичної компетентності майбутніх офіцерів НГУ у ВВНЗ, які будуть залучатися до виконання завдань територіальної оборони під час воєнного стану у якості командирів підрозділів НГУ. Констатовано, що методична компетентність офіцера НГУ як наставника підлеглих у військовому підрозділі, що здійснює педагогічні функції та функції організатора бойової та професійної підготовки є невід'ємною складовою його професійної компетентності, а її сформованість – важлива умова успішної діяльності командира підрозділу оперативного призначення щодо навчання підлеглих у військових частинах НГУ. Унаслідок проведення аналізу наукової літератури, зокрема розгляду таких понять, як «діяльність», «професійна діяльність», «психолого-педагогічна компетентність», «фахова компетентність» та проведеного професіографічного дослідження діяльності офіцера, здійснено визначення терміну «методична компетентність майбутніх офіцерів НГУ», що витлумачено як складне та інтегративне утворення, сукупність мотивів, психолого-педагогічних знань, умінь, навичок, досвіду, що відображають готовність до реалізації методичних функцій (інформаційної, комунікативної, організаційної, контрольно-оцінювальної) та компонентів методичної діяльності командира підрозділу (проєктувального, виконавського, рефлексивного), що виконує обов’язки та здійснює ролі військового педагога у військово-дидактичному процесі при виконанні програм бойової та професійної підготовки особового складу. Визначено компоненти методичної компетентності майбутнього офіцера НГУ (когнітивний, ціннісно-мотиваційний, праксеологічний і саморефлексійний компоненти). Основними критеріями сформованості методичної компетентності майбутніх офіцерів визначено: мотиваційний, пізнавальний, діяльнісний, самооцінювальний. Сформульовано основні напрямки удосконалення освітнього процесу щодо цілеспрямованого формування методичної компетентності майбутніх офіцерів НГУ під час їх підготовки у ВВНЗ. У роботі запропоновано низку педагогічних умов формування методичної компетентності майбутніх офіцерів НГУ під час їх підготовки у ВВНЗ: спрямованість підготовки майбутніх офіцерів НГУ на формування методичної компетентності засобами активізації комунікативного потенціалу на основі технологій особистісно орієнтованого навчання; сконцентрованість підготовки на модифікованих та адаптованих методах проблемного навчання майбутніх офіцерів НГУ ефективній взаємодії з підлеглими у ситуаціях навчальної та службово-бойової діяльності; інтеграція змісту дисциплін психолого-педагогічного спрямування та дисципліни «Загальна тактика» для створення контекстності прояву методичної компетентності майбутніх офіцерів НГУ при навчанні підлеглих розв’язанню тактичних задач. Запропоновано реалізацію першої педагогічної умови – спрямованість підготовки майбутніх офіцерів НГУ на формування методичної компетентності засобами активізації комунікативного потенціалу на основі технологій особистісно орієнтованого навчання – здійснити на таких рівнях професійної підготовки курсантів у ВВНЗ: навчальної діяльності, навчально-професійної діяльності, квазіпрофесійної діяльності тощо. Активізація комунікативного потенціалу курсантів під час занять з дисциплін «Психологія та педагогіка» (Розділ «Педагогіка»), «Робота з персоналом» у рамках особистісно орієнтовного навчання досягалася за допомогою різноманітних методів: групові дискусії, проєктні методи, тактичні ігри, моделювання та програвання критичних ситуацій. З метою реалізації системного і комплексного підходів у формуванні методичної компетентності курсантів та для нівелювання недоліків традиційної системи організації освітнього процесу спроектовано спецкурс з формування такої компетентності у ВВНЗ. Основними факторами, які сприяли підвищенню активності курсантів під час занять були: фаховий інтерес до тем спецкурсу; специфічний характер навчально-пізнавальної діяльності та взаємодії на заняттях; змагальність між командами; ігровий характер занять; проблемність тощо. Друга педагогічна умова передбачає сконцентрованість підготовки на модифікованих та адаптованих методах проблемного навчання майбутніх офіцерів НГУ ефективній взаємодії з підлеглими у ситуаціях навчальної та службово-бойової діяльності. Під час підготовки курсантів за допомогою застосування методів навчання (модифікованих і адаптованих методів проблемного навчання), форм навчання (навчальна діяльність академічного типу: лекції, семінарські заняття, практичні та групові заняття, самостійна робота), реалізації квазіпрофесійної діяльності курсантів (тактичні задачі та воєнні ігри), навчально-професійної діяльності (військова практика), послідовно формувався предметний і соціальний зміст майбутньої діяльності офіцера НГУ у військових підрозділах, що стосується організації та проведення військово-дидактичного процесу у військовій частині оперативного призначення. Засобом реалізації цієї умови стала комп’ютерна система навчання «Процес планування бою», що дозволяє моделювати ситуації прояву методичної компетентності майбутніх офіцерів. Структура комп’ютерної системи навчання включає такі блоки: інформаційний, планувальний, практичний (тести, завдання) і заключний блок (брифінг, контрольний). Під час контролю сформованості знань та умінь курсантів використовувались тестові завдання, контрольні роботи, воєнна гра тощо. Воєнна гра використовувалася під час планування операції командиром взводу. За підсумками оцінювання складався рейтинг кожного курсанта, який приймав участь у контрольних заходах. Завдяки третій педагогічній умові – інтеграція змісту дисциплін психолого-педагогічного спрямування та дисципліни «Загальна тактика» для створення контекстності прояву методичної компетентності майбутніх офіцерів НГУ при навчанні підлеглих розв’язанню тактичних задач – моделюється контекст прояву методичної компетентності майбутніх офіцерів НГУ та реалізується зміст професійної діяльності при навчанні підлеглих розв’язанню тактичних задач під час практичних робіт та вправ. Ця умова реалізувалася у поєднанні спецкурсу та комп’ютерної системи навчання «Процес планування бою» та навчально-методичного комплекту для моделювання проблемних ситуацій, тактичних завдань, де викладено загальну, часткову обстановку та варіанти дій, коли саме і проявлялася методична компетентність майбутніх офіцерів НГУ. Під час інтеграції психолого-педагогічних дисциплін та дисципліни «Загальна тактика», побудовано структурний ланцюжок, що дозволяє простежити логіку викладання матеріалу за цими дисциплінами, поставлені дидактичні цілі та упорядкований зміст, що стосується сформованості методичної компетентності командира підрозділу. Визначено основні логічні блоки для успішної інтеграції матеріалу навчальних дисциплін для формування методичної компетентності майбутніх офіцерів НГУ при розв’язанні тактичних задач: контекстність для практичного прояву методичної компетентності, зв'язок між методичною та тактичною підготовкою, формування навичок адаптації, практико-орієнтоване навчання, розвиток комунікативних та управлінських навичок. Зазначена інтеграція найбільш успішно реалізується за допомогою методу проектів бо саме він має перетворювальний і інтегративний характер впливу на розумову діяльність курсантів у процесі виконання, і саме участь у проектах сприяє активності, творчості, і формуванню дослідницьких навичок та інтеграції знань. Реалізація зазначених педагогічних умов відображається в логіці авторської моделі формування методичної компетентності майбутніх офіцерів НГУ під час їх навчання у Національній академії НГУ, що складається з таких модулів та їх складових: концептуальний модуль (цільовий, функціональний і методологічний компоненти), модуль педагогічних умов (педагогічні умови формування методичної компетентності майбутніх офіцерів Національної гвардії України), змістовий модуль (зміст спецкурсу, дисциплін психолого-педагогічного спрямування та дисципліни «Загальна тактика», навчально-методичний комплект «Грім»), технологічно-реалізаційний модуль (етапи, методи і прийоми), інтерактивно-діалоговий модуль (викладачі, курсанти та взаємодія між ними) і модуль контролю. Педагогічний експеримент проведено на базі Національної академії Національної гвардії України, де на констатувальному та формувальному етапах експерименту взяли участь 174 курсанти: з них – 2-і контрольні групи (КГ) (КГ-1 – 27 курсантів, КГ-2 – 120 курсантів різних факультетів) та експериментальна група (ЕГ) – 28 курсантів. Ґрунтуючись на тому, що Національна академія НГУ на час проведення дослідження була єдиною з ВВНЗ, хто здійснював підготовку фахівців з вищою освітою за освітньою програмою «Службово-бойове застосування підрозділів Національної гвардії України із забезпечення державної безпеки», обрано таку схему педагогічного експерименту, коли на констатувальному етапі проведено вимірювання рівня окремих компонентів методичної компетентності у майбутніх офіцерів ЕГ, КГ-1 та КГ-2, а на контрольному – у ЕГ та КГ-1. Групи було підібрано так, що курсанти ЕГ та КГ-1 були курсантами 2 року навчання. Серед науково-педагогічних працівників в експерименті прийняло участь 12 викладачів Національної академії НГУ, що викладають курсантам безперервно на протязі останніх 10 років. Перетворювальний вплив на досліджуване явище чинився на основі організаційних, діяльнісних та методичних факторів. За допомогою організаційних факторів забезпечувався вплив на науково-методичну організацію підготовки курсантів ЕГ згідно розроблених у дисертаційній роботі умов та моделі формування методичної компетентності майбутніх офіцерів НГУ. Серед діяльнісних факторів було змінено теоретико-практичну спрямованість дисциплін підготовки, модель їх опанування, зміщено акценти на формування методичної компетентності, враховувалася можливість побудови індивідуальних траєкторій навчання, складався рейтинг курсантів для їх стимулювання, контролю та повноцінного оцінювання результатів та навчальних продуктів під час впровадження педагогічних умов тощо. Методичні фактори змінювалися за рахунок уточнення та вдосконалення змісту психолого-педагогічних та загальновійськових дисциплін, проектування дидактичних матеріалів для занять, оптимізації методів викладання, інтеграції матеріалу дисциплін та завдань з практичної підготовки майбутніх командирів частин оперативного призначення НГУ під час складання тематики спецкурсу та військової практики курсантів старших курсів. Аналіз динаміки та визначення рівнів сформованості методичної компетентності курсантів після закінчення формувального етапу педагогічного експерименту, засвідчило, що курсанти ЕГ впевнено випереджають курсантів КГ: 35,71% курсантів ЕГ продемонстрували високу результативність дій під час підсумкових занять у порівнянні з 18,51% у КГ. У той же час низьку результативність діяльності в ЕГ мали 10,72%, а у КГ – 18, 53 % курсантів. Достовірність результатів проведених дослідницьких дій перевірено за допомогою методів математичної статистики Фішера-Снедекора та Стьюдента. Для проведення аналізу статистичними критеріями були обрані U-критерій Манна-Уїтні, критерій Вілкоксона та критерій знаків. Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що: – уперше визначено, теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено педагогічні умови формування методичної компетентності майбутніх офіцерів НГУ: спрямованість підготовки майбутніх офіцерів НГУ на формування методичної компетентності засобами активізації комунікативного потенціалу на основі технологій особистісно орієнтованого навчання; сконцентрованість підготовки на модифікованих та адаптованих методах проблемного навчання майбутніх офіцерів НГУ ефективній взаємодії з підлеглими у ситуаціях навчальної та службово-бойової діяльності; інтеграція змісту дисциплін психолого-педагогічного спрямування та дисципліни «Загальна тактика» для створення контекстності прояву методичної компетентності майбутніх офіцерів НГУ при навчанні підлеглих розв’язанню тактичних задач; – уперше обґрунтовано модель формування методичної компетентності майбутніх офіцерів Національної гвардії України під час їх навчання у ВВНЗ, що включає такі модулі: концептуальний модуль (цільовий, функціональний й методологічний компоненти), модуль педагогічних умов (педагогічні умови формування методичної компетентності майбутніх офіцерів Національної гвардії України), змістовий модуль (зміст спецкурсу, дисциплін психолого-педагогічного спрямування та дисципліни «Загальна тактика», навчально-методичний комплект «Грім»), технологічно-реалізаційний модуль (етапи, методи і прийоми), інтерактивно-діалоговий модуль (викладачі, курсанти та взаємодія між ними) і модуль контролю; – уточнено сутність поняття «методична компетентність майбутнього офіцера НГУ», що витлумачено як складне та інтегративне утворення, сукупність мотивів, психолого-педагогічних знань, умінь, навичок, досвіду, що відображають готовність до реалізації методичних функцій (інформаційної, комунікативної, організаційної, контрольно-оцінювальної) та компонентів методичної діяльності командира підрозділу (проєктувального, виконавського, рефлексивного), що виконує обов’язки та здійснює ролі військового педагога у військово-дидактичному процесі при виконанні програм бойової та професійної підготовки особового складу; визначено компоненти методичної компетентності майбутнього офіцера НГУ (когнітивний, ціннісно-мотиваційний, праксеологічний і саморефлексійний компоненти); – подальшого розвитку набули зміст, методи і форми підготовки майбутніх офіцерів НГУ до реалізації методичних функцій (інформаційної, комунікативної, організаційної, контрольно-оцінювальної) як командирів військових підрозділів оперативного призначення, що здійснюють навчання особового складу виконанню завдань з територіальної оборони; показники та критерії методичної компетентності майбутніх офіцерів НГУ; – удосконалено методику діагностування компонентів методичної компетентності майбутніх офіцерів НГУ під час їх навчання у ВВНЗ. Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у тому, що розроблено та впроваджено у процес підготовки майбутніх офіцерів НГУ: – методичні рекомендації щодо організації і проведення військової практики, розроблення формалізованих документів для написання планів навчальних занять (тренувань) під час проходження військової практики курсантами 2-го року навчання командно-штабного факультету; – методичні рекомендації щодо оформлення, відпрацювання і захисту індивідуального завдання військової практики після проходження військової практики курсантами 2-го року навчання командно-штабного факультету; – спецкурс «Основи формування методичної компетентності майбутніх офіцерів НГУ» для курсантів командно-штабного факультету; – навчально-методичний комплект для моделювання ситуативних проблемних завдань «Грім». Основні здобутки дисертаційного дослідження можуть бути покладені в основу побудови системи формування методичної компетентності майбутніх офіцерів у ВВНЗ, при розробленні спеціальних курсів, програм підготовки майбутніх офіцерів, використані викладачами під час підготовки до лекційних і практичних занять тощо. Перспективні напрями подальших досліджень: проєктування та побудова програм та тренінгових курсів формування методичної компетентності курсантів, удосконалення методичного забезпечення підготовки курсантів як військових педагогів під час позааудиторної роботи, створення методичних кейсів та дидактичних комплектів, побудова сучасних комп’ютерних систем навчання тощо. Geostrategic instability and the complex conditions of the present day necessitate the reform of Ukraine’s military education system, which must now ensure the training of officer personnel in accordance with NATO standards. Contemporary challenges related to the country's security aspects highlight the need to research the issues of training operational units of the National Guard of Ukraine (NGU) for territorial defense tasks. The leadership of the state and the NGU currently requires that NGU officers, in addition to high professional competence, possess well-developed leadership qualities, specialized training, and pedagogical skills, which are particularly in demand when training personnel to perform territorial defense tasks. Therefore, issues related to the methodological competence of future NGU officers, both as commanders and instructors of combat and professional training for military units, are becoming increasingly critical in the operational functioning of NGU units. An analysis of the challenges in training cadets at higher military education institutions (HMEI) has highlighted the relevance and complexity of this issue, identifying shortcomings in the practical training of future NGU officers as commanders, educators, and mentors of subordinates. The dissertation is dedicated to the study of the issue of developing the methodological competence of future officers of the National Guard of Ukraine (NGU). The work provides a theoretical generalization and addresses the scientific task of forming the methodological competence of future NGU officers in higher military education institutions (HMEI), who will be involved in executing territorial defense tasks during a state of martial law as commanders of NGU units. It is established that the methodological competence of an NGU officer, as a mentor to subordinates in a military unit, performing pedagogical functions and organizing combat and professional training, is an integral part of their professional competence. Its development is a critical condition for the successful performance of the commander of an operational unit in training subordinates within NGU military units. As a result of the analysis of scientific literature, particularly the examination of concepts such as «activity», «professional activity», «psychological-pedagogical competence», and «professional competence», and the conducted professional study of an officer's activities, the term «methodological competence of future NGU officers» has been defined. This is interpreted as a complex and integrative construct, encompassing a combination of motives, psychological-pedagogical knowledge, skills, abilities, and experience that reflect the readiness to perform methodological functions (informational, communicative, organizational, and control-assessment). It also includes the implementation of design and executive activities as a unit commander who functions as a military educator within the military-didactic process, applying methods for conducting training sessions in accordance with the combat and professional training programs for personnel. This competence consists of cognitive, value-motivational, praxeological, and self-reflective components. The main criteria for the development of the methodological competence of future officers have been identified as: motivational, cognitive, operational, and self-assessment. The primary directions for improving the educational process aimed at the targeted formation of methodological competence in future NGU officers during their training at higher military education institution have been formulated. The work proposes a series of pedagogical conditions for developing the methodological competence of future NGU officers during their training at HMEI: the focus of NGU officer training on developing methodological competence through the activation of communicative potential based on personalized learning technologies; concentration of training on modified and adapted methods of problem-based learning for future NGU officers, fostering effective interaction with subordinates in both educational and service-combat activities; integration of psychological-pedagogical disciplines with the discipline "General Tactics" to create a contextual foundation for the expression of methodological competence in future NGU officers while teaching subordinates to solve tactical tasks. The first pedagogical condition is proposed for implementation – the focus of NGU officer training on the formation of methodological competence through the activation of communicative potential using personalized learning technologies. This should be carried out at various levels of cadet professional training at HMEI: educational activity, professional training activity, quasi-professional activity, etc. The activation of the communicative potential of cadets during the courses on «Psychology and Pedagogy» (Section «Pedagogy») and «Personnel Management» within the framework of personalized learning was achieved through various methods: group discussions, project-based methods, tactical games, simulation, and role-playing of critical situations. To implement a systematic and comprehensive approach to the formation of cadets' methodological competence and to mitigate the shortcomings of the traditional educational process, a special course was designed at the higher military education institution to develop this competence. The main factors contributing to the increased activity of cadets during the classes were: professional interest in the subject of the special course; the specific nature of the learning and cognitive activities and interactions during the classes; competitiveness between teams; the game-like nature of the sessions; problem-solving, etc. The second pedagogical condition focuses on the concentration of training on modified and adapted methods of problem-based learning for future NGU officers, enhancing their effective interaction with subordinates in both educational and service-combat activities. During the training of cadets, modified and adapted problem-based learning methods, various forms of training (academic-type educational activities: lectures, seminars, practical and group sessions, independent work), and the implementation of quasi-professional activities (tactical tasks and table-top exercises) and professional activities (military practice) were applied. These activities systematically formed the subject and social content of the future NGU officer's role in military units, particularly related to the organization and conduct of the military-didactic process in operational units. A tool for implementing this condition was the «Battle Planning Process» computer training system, which allows simulating situations for demonstrating the methodological competence of future officers. The structure of the computer training system includes the following modules: informational, planning, practical (tests, tasks), and final (briefing, evaluation) modules. During the assessment of cadets' knowledge and skills, various tools were used, including test tasks, assignments, and military games. The military game was employed during the platoon commander's battle planning exercises. Based on the evaluation results, a ranking of each cadet participating in the assessment activities was compiled. The third pedagogical condition – the integration of the content of psychological-pedagogical disciplines with the «General Tactics» course to create a context for demonstrating the methodological competence of future NGU officers in training subordinates to solve tactical tasks – simulates the context of demonstrating the methodological competence of future NGU officers and implements the content of professional activities when training subordinates to resolve tactical problems during practical exercises and drills. This condition was implemented through the combination of the special course and the «Troop Leader Procedures» computer training system, along with an instructional-methodological package designed to model problem situations and tactical tasks, where the general and partial situations, as well as action alternatives, were presented. This is where the methodological competence of future NGU officers was demonstrated. During the integration of psychological-pedagogical disciplines with the «General Tactics» course, a structural chain was established that allows tracing the logic of delivering material across these disciplines, setting the didactic goals, and organizing the content related to the formation of the unit commander's methodological competence. The main logical blocks for the successful integration of course materials to develop the methodological competence of future NGU officers in solving tactical tasks were identified as contextualization for practical demonstration of methodological competence, the link between methodological and tactical training, adaptation skills development, practice-oriented learning, and the development of communication and management skills. This integration is most successfully realized through the project-based method, as it has a transformative and integrative effect on the cognitive activities of cadets during execution. Participation in projects fosters activity, creativity, research skills, and the integration of knowledge. The implementation of these pedagogical conditions is reflected in the logic of the author’s model for developing the methodological competence of future NGU officers during their training at the National Academy of the NGU, which consists of the following modules and components: conceptual module (target, functional, and methodological components), pedagogical conditions module (pedagogical conditions for forming the methodological competence of future NGU officers), content module (special course content, psychological-pedagogical disciplines, and "General Tactics," instructional and methodological package "Thunder"), technological-implementation module (stages, methods, and techniques), interactive-dialogue module (instructors, cadets, and their interaction), and control module. A pedagogical experiment was conducted at the National Academy of the National Guard of Ukraine, where 174 cadets participated in the experiment during its diagnostic and formative stages: two control groups (CG1 – 27 cadets, CG2 – 120 cadets from various faculties) and the experimental group (EG) – 28 cadets. Based on the fact that the National Academy of the NGU, at the time of the study, was the only higher military education institution (HMEI) providing higher education specialists under the educational program "Service-Combat Employment of NGU Units with State Security Assurance," the pedagogical experiment was designed as follows: during the diagnostic stage, the level of individual components of methodological competence was measured in future officers from the EG, CG1, and CG2, while at the control stage, it was done in the EG and CG1. The groups were selected such that cadets from both the EG and CG1 were in their second year of study. Twelve scientific-pedagogical staff members of the National Academy of the NGU, who have been teaching continuously for the last 10 years, participated in the experiment. The transformational impact on the phenomenon under study was based on organizational, operational, and methodological factors. Organizational factors ensured the impact on the scientific and methodological organization of the training of cadets in the EG in accordance with the conditions and model for developing the methodological competence of future NGU officers, developed in this dissertation. Among the operational factors, the theoretical and practical orientation of the training disciplines was changed, the model for mastering them was adjusted, and emphasis was shifted towards developing methodological competence. Opportunities for building individual learning trajectories were considered, cadet rankings were created to stimulate, control, and comprehensively evaluate results and educational products during the implementation of pedagogical conditions, etc. Methodological factors were altered through the refinement and improvement of the content of psychological-pedagogical and general military disciplines, the design of didactic materials for lessons, optimization of teaching methods, and the integration of course material and tasks from the practical training of future commanders of operational units of the NGU. This took place during the formulation of the special course topics and military practice of senior-year cadets. The analysis of the dynamics and determination of the levels of methodological competence after the formative stage of the pedagogical experiment showed that cadets in the EG confidently outperformed cadets in the CG: 35.71% of cadets in the EG demonstrated high performance during the final lessons, compared to 18.51% in the CG. At the same time, 10.72% of the cadets in the EG showed low performance, while in the CG, the figure was 18.53%. The validity of the results of the research was verified using mathematical statistical methods, including Fisher-Snedecor and Student's methods. For statistical analysis, the Mann-Whitney U-criteria, Wilcoxon and Sign criteria were selected. The scientific novelty of the results is that: for the first time, pedagogical conditions for the formation of methodological competence of future NGU officers were identified, theoretically substantiated, and experimentally tested: the focus of future NGU officers’ training on developing methodological competence through the activation of communicative potential based on personalized learning technologies; concentration of training on modified and adapted methods of problem-based learning for future NGU officers to effectively interact with subordinates in training and service-combat situations; integration of psychological-pedagogical disciplines and the "General Tactics" course content to create the contextualization of methodological competence demonstration in NGU officers during the training of subordinates to solve tactical tasks; for the first time, a model for the formation of methodological competence of future National Guard of Ukraine officers during their training in higher military educational institutions was substantiated, which includes the following modules: conceptual module (target, functional, and methodological components), pedagogical conditions module (pedagogical conditions for forming the methodological competence of future NGU officers), content module (special course content, psychological-pedagogical disciplines, and the "General Tactics" course, instructional-methodological package "Thunder"), technological-implementation module (stages, methods, and techniques), interactive-dialogue module (instructors, cadets, and their interaction), and control module; the essence of the concept "methodological competence of a future officer of the National Guard of Ukraine" has been further clarified. It is defined as a complex, integrative construct, encompassing a set of motives, psychological-pedagogical knowledge, skills, abilities, and experience that reflect the readiness to perform methodological functions (information, communication, organization, and evaluation/control), as well as the components of the commander’s methodological activity (design, execution, and reflective components). These reflect the fulfillment of the responsibilities and roles of a military educator in the military-didactic process during the implementation of combat and professional training programs for personnel. The components of methodological competence of a future officer of the National Guard of Ukraine (cognitive, value-motivational, praxeological, and self-reflective components) have been identified; significant further development has been made in the content, methods, and forms of training future officers of the National Guard of Ukraine to perform methodological functions (information, communication, organization, and evaluation/control) as commanders of operational military units responsible for training personnel in performing territorial defense tasks. Also identified are the indicators and criteria for assessing the methodological competence of future officers of the National Guard of Ukraine; the methodology for diagnosing the components of methodological competence of future NGU officers during their education at higher military educational institutions has been improved. The practical significance of the results of the research lies in the fact that the following have been developed and implemented in the process of preparing future NGU officers: methodological recommendations for organizing and conducting military practice, developing formalized documents for writing training plans (exercises) during the military practice of second-year cadets from the Command and Staff Faculty; methodological recommendations for the design, processing, and defense of individual assignments during military practice after completing military practice by second-year cadets from the Command and Staff Faculty; a special course titled “Foundations of Forming Methodological Competence of Future NGU Officers” for cadets of the Command and Staff Faculty; a teaching and methodological set for modeling situational problem tasks titled «Thunder». The main findings of this dissertation can serve as a foundation for the development of a system for cultivating the methodological competence of future officers in higher military educational institutions. This system can be applied when designing specialized courses, officer training programs, and during the preparation of instructors for lectures and practical exercises. Prospective directions for further research include the design and development of programs and training courses for fostering the methodological competence of cadets, improving the methodological support for training cadets as military educators during extracurricular activities, creating instructional cases and didactic sets, and the creation of modern computer-based training systems.