Готовність майбутніх пілотів цивільної авіації до взаємодії: підходи, сутність, структура

Abstract

Проведено теоретичний аналіз проблеми формування готовності майбутніх пілотів цивільної авіації до взаємодії. Наведено структуру готовності до взаємодії та її основні компоненти, що відображають особливості професійної діяльності пілотів. The article conducts a theoretical analysis of the problem of forming the readiness of future civil aviation pilots to interact. The structure of readiness for interaction and its main components, which reflect the peculiarities of the professional activity of flight crews, are presented.