Research on types of self-actualization of future masters in pedagogy

Abstract

Purpose is to identify types of self-actualization of future Masters in Pedagogy in the dimensions of educational and professional activity. The psycho-diagnostic instruments applied are valid and reliable. Three levels of statistical processing were used: 1) descriptive frequency characteristics; 2) coefficients for establishing statistical significance; 3) k-means clustering for identifying types of self-actualization of the research participants. The main concepts of А. Maslow’s theory of self-actualization (1970) comprise methodological foundations of the empirical research. The study shows that in descriptive frequency characteristics there were no statistically significant differences with similar dimensions. Spearman’s correlation analysis (rs) and correlation matrix allowed comprehending the variety of statistically significant content correlations of the examined phenomenon. K-means clustering made it possible to identify four types of the respondents’self-actualization: “Creative self-actualization” (n=32; 14.34%), “Hyperactive self-actualization” (n=60; 26.91%), “Egoistic self-actualization” (n=72; 32.29%) and “Life self-actualization” (n=59; 26.46%). Appropriateness of implementing the research results in organization of educational and scientific training for Masters in Pedagogy was empirically established and theoretically substantiated. Метою є з’ясування типів самоактуалізації майбутніх магістрів педагогіки у вимірах навчально-професійної діяльності. Застосовано психодіагностичні інструменти, які є валідними і надійними. Використано три рівні статистичної обробки: 1) описові частотні характеристики; 2) коефіцієнти для з’ясування статистичної достовірності; 3) кластерний аналіз k-середніх для визначення типів самоактуалізації досліджуваних. Методологічну основу емпіричного дослідження склали вихідні положення концепції самоактуалізації А. Mаслоу (1970). Констатовано, що у описових частотних характеристиках статистично достовірних відмінностей зі схожими вимірами не з’ясовано. Застосований кореляційний аналіз Спірмена (rs) і побудована кореляційна матриця дозволили збагнути розмаїття змістових статистично достовірних зв’язків досліджуваного феномену. Кластерним аналізом методом k-середніх встановлено чотири типи самоактуалізації респондентів: “Творча самоактуалізація” (n=32; 14.34%), “Гіперактивна самоактуалізація” (n=60; 26.91%), “Егоїстична самоактуалізація” (n=72; 32.29%) і “Життєва самоактуалізація ”(n=59; 26.46%). Емпірично з’ясовано і теоретично обґрунтовано доцільність імплементації результатів дослідження у організацію освітнього і наукового процесів підготовки магістрів педагогіки.