Методи навчання в середньовічних університетах Європи

Abstract

У статті аналізуються методи навчання, що застосовувалися в університетах середньовічної Європи. Основними методами навчання в університетах були лекції і диспути. Вимоги і правила їх проведення визначалися університетами і підтверджувалися папськими розпорядженнями. Викладати могли викладачі, які отримали ліцензію і мали ступінь бакалавра, магістра або доктора. Існували певні вимоги до викладання на різних факультетах: вік – не менше 21 року для факультету мистецтв; 35 років – для факультету теології; наявність копій найважливіших книг, знання текстів, щорічне оновлення лекцій. Лекції читалися з кінця жовтня до початку вересня. Розподіл читання книг лекторами упродовж року відбувався на початку вересня. На зібраннях викладачів зверталася увага на своєчасний початок і закінчення читання лекцій у відведений термін. Перелік текстів для викладання час від часу переглядався. Деякі з них, зважаючи на їхню релігійну неблагонадійність, заборонялися, вважалися єретичними. В усіх університетах у навчанні використовували латину. Із кожної дисципліни існували «ординарні» тексти, найважливіші, які вивчалися зранку, «ординарно», тобто глибоко, та «екстраординарні», які не стосувалися фундаментальних положень, читалися «екстраординарно», поверхнево, оглядово в другій половині дня. Не дозволялося читати більше, ніж дві ординарні лекції на день. Оголошення про читання лекцій студентам робив педель. Правила читання лекцій обговорювалися на факультетах і приймалися певні вимоги для дотримання усіма. На факультетах проводилися магістерські і бакалаврські диспути, під час яких відбувалася дискусія за передбаченими програмою питанням. Процедура їх проведення вимагала вибір тем, керівництво процесом обговорення, підсумування з викладом власних уявлень з питання, що обговорювалося. Завдання диспуту – визначити, захистити чи спростувати певне твердження чи прецедент, які сприяли розв’язанню і розвитку проблем, що узгоджувалися з прийнятою доктриною (філософською, юридичною, теологічною і т.і.) і виникали під час вивчення і співставлення текстів. Порядок проведення диспутів встановлювали факультети університетів, що відображено в статутах, зокрема Болонського, Паризького, Празького університетів. The article deals with the analysis of the teaching methods used in the Medieval European universities. The main methods were lectures and debate. Requirement and rules for their application were specified by the universities and approved by Papal ordinance. Only licensed teachers bearing a Bachelor’s, Master’s or Doctoral degree were legitimate to conduct them. There also were certain conditions for teaching at different faculties, e.g. age of no less than 21 years old for the faculty of Arts, and 35 y. o. for theological faculty, the availability of copies of the most important books, knowledge of texts, annual renovation of the lectures. Lectures were given in the period from the end of October to the beginning of September. The division of books to be lectured on for the whole year was done in the beginning of September. At teachers’ meetings much attention was drawn to the timely start and end of the lectures in the corresponding period. The list of the texts to lecture on was occasionally reviewed. Some of them due to their religious unreliability were banned and considered heretical. All the universities used Latin as the language of teaching. Each discipline was provided with ‘ordinary’ texts, which were the most important and taught in the morning i.e. ‘ordinary’ and deep, and ‘extraordinary’, which did not deal with fundamental knowledge and were taught ‘extraordinary’ i.e. briefly, synoptically in the second half of the day. It was not allowed to give more than two ordinary lectures a day. The announcement for students about the lectures was made by a beadle. The rules of giving lectures were discussed at the faculties and certain requirements and measures were taken to observe their abidance by everybody. Faculties conducted Master and Bachelor debates, during which discussion followed the predetermined by the program questions. Their procedure required the choice of topics, discussion process guidance, summary with airing personal opinions on the issues under discussion. The task of the debate was to determine, support or refute a statement or precedent which facilitated the solution and development of the problems which conformed to the existing doctrine (philosophical, legal, theological etc.) and rose during the study and comparison of the texts. The order of holding the debates was approved by the faculties of the university, which is reflected in their statutes such as those of the university of Bologna, Paris and Prague.