Please use this identifier to cite or link to this item: http://dspace.sfa.org.ua:80/handle/123456789/2185
Title: Формування готовності майбутніх пілотів до міжкультурної взаємодії у професійній діяльності
Other Titles: Formation of future pilots’ readiness for intercultutal interaction in the professional activity
Authors: Мартиненко, Надія Олександрівна
Martynenko, Nadiia
Keywords: майбутні пілоти
готовність
фахівці авіаційної галузі
взаємодія
формування професійної готовності
професійна готовність до міжкультурної взаємодії
педагогічні умови
структурно-функційна модель
future pilots
readiness
aviation industry specialists
interaction
formation of professional readiness
professional readiness for intercultural interaction
pedagogical conditions
structural and functional model
Issue Date: 2023
Publisher: Кропивницький: ЛА НАУ
Citation: Мартиненко, Надія Олександрівна. Формування готовності майбутніх пілотів до міжкультурної взаємодії у професійній діяльності : дис. ... доктора філософії : 011 "Освітні, педагогічні науки" / Надія Олександрівна Мартиненко; Льотна академія Національного авіаційного університету. - Кропивницький, 2023. - 343 с.
Abstract: Мартиненко Н. О. Формування готовності майбутніх пілотів до міжкультурної взаємодії у професійній діяльності. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії зі спеціальності 011 «Освітні, педагогічні науки». – Льотна академія Національного авіаційного університету. Кропивницький, 2023. Роботу присвячено проблемі формування готовності майбутніх пілотів до міжкультурної взаємодії в професійній діяльності. Нині в усіх сферах життєдіяльності світової спільноти відбуваються якісні трансформації, зумовлені зміною ціннісних пріоритетів. Такі перетворення вимагають від сучасних фахівців готовності адаптуватися в нових умовах взаємодії, уміннярегулювати взаємини між людьми в процесі спільної діяльності, залежновід різних комунікативних ситуацій. У низці законодавчих документів і міжнародних рекомендацій наголошено на проблемі формування міжкультурної взаємодії та окреслено основні вектори реформування вищої освіти. Зокрема, у Законах України «Про освіту» (2017р.), «Про вищу освіту», Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року (2013 р.) задекларовано міжнародну інтеграцію України до європейського простору. У деклараціях міжнародних організацій ООН та ЮНЕСКО акцентовано на важливості оволодіння іншомовною компетентністю, на значущості підвищення культурної освіченості та взаємодії з іншими народами. Дослідження складається з анотації, змісту, вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, списку використаних джерел, загальних висновків і додатків. У вступі обґрунтовано доцільність вибраної теми дослідження; аргументовано актуальність проблеми готовності майбутніх пілотів до міжкультурної взаємодії; схарактеризовано зв’язок дисертаційної роботи з науковими програмами, планами, темами; сформульовано мету, основні завдання, описано об’єкт і предмет вивчення; умотивовано добір методів дослідження. Доведено наукову новизну (уперше витлумачено сутність поняття «готовність до міжкультурної взаємодії майбутніх пілотів» як здатність ефективно здійснювати професійну діяльність у мультикультурному середовищі на основі партнерських (суб’єкт-суб’єктних) взаємин, продуктивного спілкування і співробітництва, поваги до цінностей і традицій носіїв інших культур; визначено критерії, показники та рівні готовності майбутніх пілотів до міжкультурної взаємодії; обґрунтовано педагогічні умови, що забезпечують ефективне формування готовності майбутніх пілотів до міжкультурної взаємодії в професійній діяльності (формування ціннісних орієнтацій через створення позитивного психологічного клімату; організація командної роботи в процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін; інтеграція культурологічного аспекту в професійно орієнтовані дисципліни; стимулювання рефлексивного ставлення до процесу формування якостей міжкультурної взаємодії); розроблено, теоретично обґрунтовано й апробовано структурно-функційну модель формування готовності майбутніх пілотів до міжкультурної взаємодії в професійній діяльності; удосконалено процес підготовки майбутніх пілотів через реалізацію лінгвокультурного, аксіологічного, етнокультурного, полікультурного, культурологічного методологічних підходів;діагностичний апарат для з’ясування стану сформованостіготовності майбутніх пілотів до міжкультурної взаємодії;набуло подальшого розвитку зміст, форми, методи та засоби навчання у фаховій підготовці майбутніх пілотів до міжкультурної взаємодії) й теоретичне та практичне значення одержаних результатів. Подано відомості про апробацію і впровадження результатів експериментального дослідження, про структуру й обсяг роботи, кількість публікацій. У першому розділі «Теоретичні засади формування готовності майбутніх пілотів до міжкультурної взаємодії у професійній діяльності» досліджено міжкультурну взаємодію як предмет наукових студій. Проаналізовано джерельну базу для з’ясування сутності основних понять: «культура», «взаємодія», «готовність», «професійна готовність». Термін «міжкультурна взаємодія» потрактований як процес діалогу представників різних культур із застосуванням засобів комунікації та вибору поведінки. Унаслідок такого процесу відбувається взаємовплив на когнітивному, соціальному, психологічному та емоційному рівнях. З’ясовано особливості змісту підготовки майбутніх пілотів до міжкультурної взаємодії в сучасних умовах. Обґрунтовано зміст і структуру готовності майбутніх пілотів до міжкультурної взаємодії. У структурі готовності виокремлено та аргументовано чотири взаємопов’язані компоненти: мотиваційний, когнітивно-діяльнісний, конативний, міжособистісний. У другому розділі «Організаційно-педагогічне забезпечення формування готовності до міжкультурної взаємодії у професійній діяльності» на підставі анкетування нинішніх і майбутніх пілотів досліджено стан сформованості готовності до міжкультурної взаємодії. Виокремлено критерії та їхні показники, а саме: ціннісний (соціокультурні взаємини, мотивація професійної діяльності, культурні цінності); пізнавальний (культурно-етнічні знання, культурно-етнічні вміння); поведінковий (сприятливий мікроклімат, саморегуляція, адаптивність); інтерперсональний (конфліктостійкість, толерантність, сенситивність). Відповідно до критеріїв диференційовано високий, середній і низький рівні сформованості готовності до міжкультурної взаємодії. Виявлено педагогічні умови формування готовності до міжкультурної взаємодії: формування ціннісних орієнтацій через створення позитивного психологічного клімату; організація командної роботи в процесі вивчення професійно орієнтованих дисциплін; інтеграція культурологічного аспекту в професійно орієнтовані дисципліни; стимулювання рефлексивного ставлення до процесу формування якостей міжкультурної взаємодії. Реалізація педагогічних умов відбувається за допомогою низки форм і методів: дискусії, бесіди, рольові ігри, сторителінг, брейнстормінг, проєкти, презентації, моделювання міжкультурних ситуацій, міжкультурний тренінг, позааудиторна та самостійна робота. У процесі наукового пошуку розроблено й теоретично обґрунтовано структурно-функційну модель формування готовності майбутніх пілотів до міжкультурної взаємодії в професійній діяльності, що складається з чотирьох взаємопов’язаних блоків: методологічно-організаційний (мета, завдання, наукові підходи, загальнодидактичні та специфічні принципи); змістовий (зміст, педагогічні умови, методи, форми й засоби); результативно-оцінювальний (компоненти, критерії, показники, рівні та результат). У третьому розділі «Експериментальне дослідження формування готовності майбутніх пілотів до міжкультурної взаємодії у професійній діяльності» викладено результати дослідження, перевірено ефективність упровадження педагогічних умов і структурно-функційної моделі формування готовності майбутніх пілотів до міжкультурної взаємодії. Констатовано суттєве підвищення середнього й високого рівнів сформованості готовності майбутніх пілотів до міжкультурної взаємодії. Середній рівень збільшився з 56,4 % до 62,1 % осіб; високий рівень зріс із 9,3 % до 27,9 % здобувачів вищої освіти, що засвідчило наявність позитивних змін у процесі навчання. Підтверджено ефективність педагогічних умов і структурно-функційної моделі формування готовності майбутніх пілотів до міжкультурної взаємодії. Статистично значуща розбіжність показників готовності майбутніх пілотів до міжкультурної взаємодії експериментальної групи на контрольному етапі експерименту довела доцільність подальшого впровадження розроблених заходів у навчальний процес. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування готовності майбутніх пілотів до міжкультурної взаємодії в професійній діяльності. Перспективи подальших студій пов’язані з поглибленим практичним удосконаленням процесу підготовки майбутніх пілотів до міжкультурної взаємодії через залучення їх до активної соціокультурної діяльності. Martynenko N. O. Formation of future pilots’ readiness for intercultural interaction in the professional activity. – Qualifying scientific work on the manuscript. Thesis for obtaining a scientific degree of Philosophy Doctor, Specialty 011 «Educational, pedagogical sciences». – Flight Academy of National Aviation University. Kropyvnytskyi, 2023. The dissertation is devoted to the study of the problem of formation of the readiness of future pilots for intercultural interaction in the professional activity. Currently, in all spheres of life of the world community, significant, qualitative changes are taking place, due to a change in priorities in many spheres of life. The sesignificant transformations require modern specialists t o be ready to adapt to new conditions of interaction, namely to be able to regulate relations between people in the process of joint activity in various communication situations. A number of legislative document s and international recommendation s emphasize the problem of forming intercultural interaction and outline the main vectors of reforming higher education. In particular, the Laws of Ukraine «On Education», «On Higher Education» provide for the international integration of Ukraine into the European space, causing increased attention to the problems of mastering foreign language competence, increasing cultural education and interaction with other peoples. The dissertation consists of anannotation, content, introduction, three sections, conclusions to each section, a list of used sources, general conclusions and applications. The first section «Theoretical principles of the formation of the readiness of future pilots’ for intercultural interaction in professional activities» highlights intercultural interaction as a subject of scientific research. The analysis of the source base of research on the basic concepts: «culture», «interaction», «readiness», «professional readiness» is carried out. The concept of «intercultural interaction» is interpreted as a process of dialogue between representatives of different cultures using means of communication and choice of behavior, as a result of which mutual influence is carried out at the cognitive, social, psychological and emotional levels. It analyses the features of the content of training future pilots for intercultural interaction in modern conditions. It determined the content and structure of the readiness of future pilots for intercultural interaction. The concept of «readiness of future pilots for intercultural interaction» is defined as the ability to adapting a multicultural environment through effective communication, knowledge and respect for rules and norms of behavior, traditions of other cultures, skills to clearly form and perform professional tasks in standard and special flight conditions. In the structure of readiness, four interrelated components are distinguished and substantiated: motivational, cognitive-active, conative and interpersonal. The second section «Organizational and pedagogical support for the formation of readiness for intercultural interaction in professional activities» highlights the state of the formation of the readiness of future pilots for intercultural interaction by conducting a questionnaire of current and future pilots. The criteria and the irindicators are allocated, namely: value (socio-cultural relations, motivation of professional activity, cultural values); cognitive (culturalandethnicknowledge, culturalandethnicskills); behavioral (favorable microclimate, self-regulation, adaptability); interpersonal (conflict resistance, tolerance, sensitivity). It differentiated high, medium and low levels of readiness for intercultural interaction according to the criteria. The pedagogical conditions for the formation of readiness for intercultural interaction: the formation of value orientations through the creation of a positive psychological climate; organization of teamworking the process of studying professionally oriented disciplines; integration of the cultural aspect into professionally oriented disciplines; stimulating a reflexive attitude to the process of forming the qualities of intercultural interaction. The implementation of pedagogical conditions takes place through the following forms and methods: discussions, conversations, role-playing games, storytelling, brainstorming, projects, presentations, modeling of intercultural situations, intercultural training, extracurricular and independent work. In the process of scientific research, the structural and functional model of formation of the readiness of future pilots ‘for intercultural interaction in professional activity, which consists of four interrelated blocks, has been developed and theoretically substantiated – methodological and organizational (purpose, objectives, scientific approaches, general didactic and specific principles); content (content, pedagogical conditions, methods, forms and means); effectiveness and evaluation (components, criteria, indicators, levels and result). The third section «Experimental study of the formation of the readiness of future pilots’ for intercultural interaction in professional activities» determines the results of the study by checking the effectiveness of the introduction of pedagogical conditions and the structural and functional model of the formation of the readiness of future pilots’ for intercultural interaction. As a result, we note a significant increase in the average and high levels of readiness of future pilots’for intercultural interaction. Thus, it determined the effectiveness of pedagogical conditions and the structural and functional model of formation of future pilots’ readiness for intercultural interaction. A statistically significant discrepancy in the indicators of the readiness of future pilots’ for intercultural interaction of the experimental group at the control stage of the experiment showed the feasibility of further implementation of the developed measures in the educational process. The study does not exhaust all aspects of the problem of formation of future pilots’ readiness for intercultutal interaction in the professional activity. We see the prospect of further research in the need for further in-depth practical improvement of the process of preparing future pilots for intercultural interaction by involving them in active socio-cultural activities.
URI: http://dspace.sfa.org.ua:80/handle/123456789/2185
Appears in Collections:Освітні, педагогічні науки

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
Martynenko_Formuvannia gotovnosti.pdf6.81 MBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.