Компонентна структура готовності майбутніх авіаційних інженерів-механіків до професійної комунікації

Abstract

У статті розглядається компонентна структура готовності майбутніх інженерів-механіків до професійної комунікації. Акцентована увага на потребі в підвищенні якості підготовки авіаційних інженерів до оволодіння комунікативною компетентністю в контексті безпеки польотів. Аналіз поняття «професійна комунікація» та її структури, особливостей професійної комунікації інженерів-механіків, поглядів дослідників щодо компонентів готовності до професійної комунікації дав змогу виокремити взаємозалежні компоненти готовності майбутніх авіаційних інженерів-механіків до професійної комунікації: мотиваційно-ціннісний, когнітивно-праксеологічний, рефлексивно-корегувальний. Мотиваційно-ціннісний характеризує сформованість ціннісних орієнтацій, стійкої мотиваційної сфери майбутніх авіаційних інженерів-механіків до професійної комунікації. Когнітивно-праксеологічний охоплює знання й уміння професійної комунікації. До зазначених знань ми включаємо знання про авіаційний дискурс, знання фахової термінології та професійної мови, знання комунікативних стратегій для ефективної комунікації. Серед комунікативних умінь майбутніх авіаційних інженерів-механіків ми виокремлюємо перцептивні, інтерактивні, комунікативні тощо. Рефлексивно-корегувальний компонент досліджуваної готовності включає сформованість потреб до самоаналізу професійної комунікації, прагнення до подолання лінгвістичних бар’єрів, здатності до самоосвіти й самовдосконалення в оволодінні рідною та іноземними мовами. Включення мотиваційно-ціннісного, когнітивно-праксеологічного й рефлексивно-корегувального компонентів до підготовки майбутніх авіаційних інженерів-механіків до професійної комунікації у їх взаємозв’язку і взаємозалежності сприятиме цілеспрямованій роботі з підготовки студентів до виконання професійної діяльності в стандартних і нестандартних ситуаціях. The article reveals the component structure of future aviation maintenance engineers’ readiness for professional communication. The emphasis is placed on the need to improve the quality of aviation maintenance engineers’ training in order to master communicative competence in the context of flight safety. The analysis of the concept "professional communication" and its structure, features of professional communication of aviation maintenance engineers, views of researchers on the components of readiness for professional communication allowed to define the interdependent components of the defined readiness, namely: motivational-axiological, cognitive-praxeological, reflexive-corrective. The motivational-axiological component characterizes the formation of value orientations, a stable motivational sphere of future aviation maintenance engineers to professional communication. The cognitive-praxeological component comprises knowledge and skills of professional communication. The knowledge element includes knowledge of aviation discourse, knowledge of professional terminology and professional language, knowledge of communication strategies for effective communication. Among the communication skills with adaptation to the activities of future aviation maintenance engineers, we distinguish the following: perceptual, interactive, communicative, and others. The reflexive-corrective component includes the formation of the need for self-analysis of professional communication, the desire to overcome linguistic barriers, the ability to self-education and self-improvement in mastering native and foreign languages. The inclusion of motivational-axiological, cognitive-praxeological and reflexive-corrective components in the preparation of future aviation maintenance engineers for professional communication in their relationship and interdependence will contribute to the purposeful training of students to perform professional activities in standard and non-standard situations.