Method of coding predictable frames with the account of management mechanisms for improving the quality of video information's service

Abstract

The main difficulties in working with video are large volumes of transmitted information and sensitivity to delays in the video information transmission. Therefore, in order to eliminate the maximum redundancy amount in the formation of the video sequence, 3 types of frames are used: I, P and B which form a frame group. For a typical low complexity video sequence, the weight of each P-frame in the stream is approximately three times smaller than the I-frame weight. However, taking into account the number of P-frames in the group, they make the main contribution to the total video data amount. Therefore, the possibility of upgrading coding methods for P-frames is considered on preliminary blocks' type identification with the subsequent formation of block code structures. The differential representation of the frame, by using the filtering threshold, makes it possible to identify stationary background regions (stationary component) and regions containing dynamic objects (dynamic component). У статті показано, що основні труднощі в роботі з відео - це великі обсяги переданої інформації та чутливість до затримок при передачі відеоінформації. Отже, щоб усунути максимальну величину надмірності при формуванні відеопослідовності, використовуються 3 типи кадрів: I, P та B, які утворюють групу кадрів. Для типової відеопослідовності низької складності вага кожного P-кадру в потоці приблизно втричі менша, ніж вага I-кадру. Однак, враховуючи кількість P-кадрів у групі, вони вносять основний внесок у загальний обсяг відеоданих. Тому розглядається можливість оновлення методів кодування для P-кадрів при ідентифікації попереднього типу блоків з подальшим форму- ванням структур блокових кодів. Розроблено вимоги до систем компресії відеоданих в комп'ютерних системах. Запропоновано побудувати метод компресії зображень нерухомого фону, який базується на таких механізмах: 1) ідентифіку- юча область стаціонарного фону, яка дозволить врахувати наявність міжкадрової надмірності між сусідніми кадрами; 2) роздільна обробка виділених стаціонарних та динамічних компонентів з використанням операції накладання двійкової маски. Розроблено концепцію формування обробленого подання динамічних зображень нерухомого фону. Диференціальне представлення кадру, використовуючи поріг фільтрації, дозволяє ідентифікувати нерухомі фонові області (стаціонарний компонент) та області, що містять динамічні об'єкти (динамічний компонент). У статті показано, що основні труднощі в роботі з відео - це великі обсяги переданої інформації та чутливість до затримок при передачі відеоінформації. Отже, щоб усунути максимальну величину надмірності при формуванні відеопослідовності, використовуються 3 типи кадрів: I, P та B, які утворюють групу кадрів. Для типової відеопослідовності низької складності вага кожного P-кадру в потоці приблизно втричі менша, ніж вага I-кадру. Однак, враховуючи кількість P-кадрів у групі, вони вносять основний внесок у загальний обсяг відеоданих. Тому розглядається можливість оновлення методів кодування для P-кадрів при ідентифікації попереднього типу блоків з подальшим формуванням структур блокових кодів. Розроблено вимоги до систем компресії відеоданих в комп'ютерних системах. Запропоновано побудувати метод компресії зображень нерухомого фону, який базується на таких механізмах: 1) ідентифікуюча область стаціонарного фону, яка дозволить врахувати наявність міжкадрової надмірності між сусідніми кадрами; 2) роздільна обробка виділених стаціонарних та динамічних компонентів з використанням операції накладання двійкової маски. Розроблено концепцію формування обробленого подання динамічних зображень нерухомого фону. Диференціальне представлення кадру, використовуючи поріг фільтрації, дозволяє ідентифікувати нерухомі фонові області (стаціонарний компонент) та області, що містять динамічні об'єкти (динамічний компонент).