Структура та компоненти готовності майбутніх пілотів до міжкультурної взаємодії

Abstract

Потреба у формуванні готовності майбутніх пілотів до міжкультурної взаємодії пов’язана з глобалізаційними та інтеграційними процесами, вимогами міжнародних організацій та чинником безпеки польотів. Констатовано, що у льотних закладах вищої освіти приділяють недостатню увагу підготовці до міжкультурної взаємодії, тому необхідно розробити цілеспрямовані педагогічні заходи з формування готовності майбутніх пілотів до міжкультурної взаємодії. З метою теоретичного обґрунтування зазначених педагогічних заходів потлумачено поняття “готовність” як сукупність спеціальних знань, умінь, навичок, які визначають здатність виконувати діяльність на досить високому рівні. Аналіз психолого-педагогічних джерел дозволив визначити структуру готовності майбутніх пілотів до міжкультурної взаємодії, що складається із взаємопов’язаних компонентів: мотиваційного, когнітивно-діяльнісного, акмеологічного та емоційно-вольового. Мотиваційний компонент передбачає мотиви, які формуються на основі потреб міжкультурної взаємодії майбутнього авіафахівця. Когнітивно-діяльнісний компонент характеризується наявністю професійних знань та умінь міжкультурної взаємодії. Акмеологічний компонент передбачає наявність гуманістичного світогляду, духовно-моральної досконалості, інноваційності, професійного менталітету, потребу у творчому саморозвитку. Емоційно-вольовий компонент охоплює комплекс емоцій та почуттів, передбачає стійкість до конфліктних міжкультурних ситуацій та успішне їх вирішення, виявлення моральної підтримки та готовності прийти на допомогу, потребу в спілкуванні з представниками інших культур. Globalization and integration processes, the requirements of international organizations and the flight safety factor determine the necessity of future pilots’ training for intercultural interaction. It has been stated that liying institutions of higher education give little attention to intercultural interaction training; therefore it is necessary to develop purposeful pedagogical conditions on formation of future pilots’ readiness for intercultural interaction. In order to substantiate theoretically these favorable conditions, the concept of “readiness” has been de ned and viewed as a set of special knowledge and skills, that determine the ability to perform the activity at a fairly high level. The analysis of psychological and pedagogical sources allowed determining the structure of future pilots’ readiness for intercultural interaction, which consists of the interconnected components: motivational, cognitive-activity, acmeological and emotional-volitional. ¤e motivational component provides the motives that are formed on the basis of the intercultural interaction needs of future aviation specialists. ¤e cognitive-activity component is characterized by the presence of professionalintercultural interaction knowledge and skills. The acmeological component presupposes the presence of a humanistic worldview, spiritual and moral perfection, innovation, professional mentality, andthe need for creative self-development. The emotional-volitional componentcovers a complex of emotions and feelings, provides resilience to intercultural conflict situations and their successful resolution, identi cation of moral support and willingness to help, the need to communicate with representatives of other cultures.