Dominant exchange structures in aviation radiotelephony discourse

Abstract

The article deals with the analysis of dominant exchange structures in English radiotelephony discourse. The author states that the usage of standard phraseology is one of the most important factors in aviation safety, as it enables fast and efficient communication despite language ambiguity and it reduces misunderstandings. The article proves that incidents and accidents have occurred in which a contributing factor has been the use of non-standard procedures and phraseology. All these cases show the influence of human factor in aviation. In some instances, the use of language contributes directly or indirectly to an accident. At other times, language is a link in the chain of events which exacerbates the problem. Three ways are determined as contributing factors in accidents and incidents: incorrect use of standardized phraseologies; lack of plain language proficiency; and the use of more than one language in the same airspace. The term «professional discourse» is defined as the text immersed in professional life. The main features are described, they are professional orientation; verification; dialogueness; closeness; linguistic normativity; special stylistic layering. Aviation radiotelephone discourse is defined as aviation specialists’ communication which aims at the verbal exchange of professional information in the flight process with the help of radiotelephony. Exchange structures are based on the most frequently occurring conversational patterns in the given contexts. Familiarity with the scripts for a given situation plays an important role in the fluent and accurate production and comprehension of language in dialogue situations. It facilitates the ability to plan participation ahead of time on the basis of the expected course of the conversation. The principal components of these scripts are “moves” and “exchanges”. Three basic types of exchange patterns are defined: two moves initiated by the controller; three moves initiated by the controller; three moves initiated by the pilot. У статті розглядається проблема домінувальних структур обміну інформацією в англомовному радіотелефонному дискурсі. Автор стверджує, що використання стандартної фразеології є одним із найважливіших чинників безпеки в авіації, оскільки це забезпечує швидке й ефективне спілкування, незважаючи на двозначність мови. Важливість володіння пілотом та диспетчером уміннями та навичками професійного спілкування пояснюється високою ціною помилки, оскільки від діалогу залежить не тільки успіх людської діяльності, а й життя пасажирів. Аналіз авіаційних подій та катастроф констатує вплив людського фактора на авіацію, серед яких використання мови безпосередньо чи опосередковано впливає на аварію або ж вона є ланкою в ланцюжку подій, що загострює проблему. Визначено три групи факторів, що сприяють виникненню нещасних випадків та інцидентів: неправильне використання стандартизованої фразеології; відсутність компетенції із загальної англійської мови та використання більш ніж однієї мови в одному і тому ж повітряному просторі. Термін «професійний дискурс» визначається як текст, занурений у професійне життя. Подані основні характеристики авіаційного професійного дискурсу радіомовлення, а саме: професійна спрямованість; верифікація; діалогічність; замкненість; мовна нормативність; стилістична розшарованість відповідно до структурної частини професійного дискурсу та форм спілкування. Авіаційний радіотелефонний дискурс визначається як спілкування авіаційних фахівців, метою якого є усний обмін інформацією в процесі польоту за допомогою радіотелефонії. Обмін структурами базується на розмовних моделях, що найбільш часто трапляються в даному контексті. Знайомство зі скриптами для цієї ситуації відіграє важливу роль у вільному та точному продукуванні й розумінні мови в діалогових ситуаціях. Це полегшує можливість планувати участь раніше, на основі очікуваного курсу розмови. Основними компонентами цих сценаріїв є «кроки» (окремі повідомлення від одного мовця) та «обміни» (комбінації декількох кроків від ініціації до завершення. Визначено три основних типи структур обміну інформацією: два комунікативні кроки, ініційовані диспетчером; три комунікативні кроки, ініційовані диспетчером; три комунікативні кроки, ініційовані пілотом. В статье рассматривается проблема доминирующих структур обмена информацией в англоязычном радиотелефонном дискурсе. Автор утверждает, что использование стандартной фразеологии является одним из важнейших факторов безопасности в авиации, поскольку это обеспечивает быстрое и эффективное общение, несмотря на двусмысленность языка. Важность владения пилотом и диспетчером умениями и навыками профессионального общения объясняется высокой ценой ошибки, поскольку от диалога зависит не только успех человеческой деятельности, но и жизнь пассажиров. Анализ авиационных происшествий и катастроф констатирует влияние человеческого фактора на авиацию. Использование языка прямо или косвенно влияет на аварию, или же является фактором, который обостряет проблему. Определены три группы факторов, способствующих возникновению несчастных случаев и инцидентов: неправильное использование стандартизированной фразеологии; отсутствие компетенции общего английского языка, а также использования более чем одного языка в одном и том же воздушном пространстве. Термин «профессиональный дискурс» определяется как текст, погруженный в профессиональную жизнь. Представлены основные характеристики авиационного профессионального дискурса радиообмена, а именно: профессиональная направленность; верификация; диалогичность; замкнутость; языковая нормативность; стилистическая расслоенность согласно структурной части профессионального дискурса и форм общения. Авиационный радиотелефонный дискурс определяется как общение авиационных специалистов, целью которого является устный обмен информацией в процессе полета с помощью радиотелефонии. Обмен структурами базируется на разговорных моделях, которые наиболее часто встречаются в данном контексте. Знакомство со скриптами для данной ситуации играет важную роль в свободном и точном продуцировании и понимании речи в диалоговых ситуациях. Это облегчает возможность планировать участие ранее, на основе ожидаемого курса разговора. Основными компонентами этих сценариев являются «шаги» (отдельные сообщения от одного говорящего) и «обмены» (комбинации нескольких шагов от инициации до завершения). Определены три основных типа структур обмена информацией: два коммуникативных шага, инициированные диспетчером; три коммуникативных шага, инициированные диспетчером; три коммуникативных шага, инициированные пилотом.