Оптимізація процесу евакуації постраждалих при залученні повітряного санітарного транспорту після вимушеної посадки повітряного судна на водну поверхню

Abstract

У статті досліджується актуальна проблема забезпечення виживаності пасажирів та членів екіпажів повітряних суден при виконанні аварійним повітряним судном вимушеної посадки на водну поверхню. Зокрема, розглядається ситуація під час якої постраждалих транспортуватимуть повітряним санітарним транспортом — гелікоптером. У роботі проведений аналіз органів та сил, які несуть відповідальність за проведення пошуково-рятувальних робіт в акваторії Чорного моря, визначено чергові сили їх ступені готовності та тактико-технічні характеристики пошуково-рятувальних засобів. Для розробки адекватної моделі оптимізації процесу евакуації нами проаналізовані законодавчо встановлені категорії постраждалих та імовірнісний розподіл постраждалих за видами та тяжкістю травм при авіакатастрофах. Також враховувався розподіл ме- дичних закладів за категоріями, відповідно до обсягу послуг, що ними надається. Математична постановка задачі про оптимізацію евакуації була сформульована базуючись на принципах задач цілочисельного програму- вання та враховувала сортувальні категорії постраждалих, категорії лікарень та показники летальності при транспортуванні. Відображені у статті результати роботи формуватимуть метод вибору оптимального місця вимушеної посадки повітряного судна на водну поверхню. This article examines a current problem of passengers’ and aircraft crew members’ survival assurance while performing ditching. In particular, the situation is considered when victims will be transported by the air sanitary transport - helicopter. Defined that the search and rescue forces used at this time the Mi-8MT helicopters, which have a cruising speed of 225-230 kph, and the capacity for accommodating 12 seriously injured persons (with accompanying personnel), or 24 passengers (lightly injured). Working on the problem, it is carried out the analysis of bodies and forces which bear responsibility for the search and rescue operations performance in the Black Sea area; standby forces, their readiness condition, and the mission of search and rescue facilities are determined. To develop an adequate model of evacuation process optimization, we have analyzed legislatively established categories of injured and a probable distribution of injured according to types and severity of injuries at air crashes. Based on analysis of the statistics of aviation accidents and the results of the scientists for calculations we selected the correlation: from the total number of people on board the aircraft - 90 % will be injured, 20% of which will belong to the first category (red), 30 % to the second category (yellow), and 50% to the third category (green). It was also taken into account the distribution of medical institutions on categories according to the volume of services to be provided by. We have proposed three categories of injured (sorting category): " SC I" " SC ІІ", " SC ІІІ", and two categories of medical institutions (Multiprofile Intensive Care Hospitals)-" MICH-ІІ" and " MICH- ". A mathematical problem statement about the optimization of evacuation has been formulated according to the principles of problems of integer programming and considered sorting categories of injured, hospitals, and indicators of fatalities at transportation. We were guided by statistics to determine the probability of death during the transportation of injured people. The article reflected results will form the ditching optimum place choice method. В данной статье исследуется актуальная проблема обеспечения выживаемости пассажиров и членов экипажей воздушных суден при выполнении аварийным воздушным судом вынужденной посадки на водную по- верхность. В частности, рассматривается ситуация, во время которой пострадавших будут транспортировать воздушным санитарным транспортом - вертолетом. В работе проведен анализ органов и сил, которые несут ответственность за проведение поисково-спасательных работ в акватории Черного моря, определены дежурные силы их степени готовности и тактико-технические характеристики поисково-спасательных средств. Для разработки адекватной модели оптимизации процесса эвакуации нами проанализированы законодательно установленные категории пострадавших и вероятностное распределение пострадавших по видам и тяжести травм при авиакатастрофах. Также учитывалось распределение медицинских учреждений по категориям, в соответствии с объемом услуг, которые ими предоставляется. Математическая постановка задачи об оптимизации эвакуации была сформулирована основываясь на принципах задач целочисленного про- граммирования и учитывала сортировочные категории пострадавших, категории больниц и показатели летальности при транспортировке. Отраженные в статье результаты работы будут формировать метод выбора оптимального места вынужденной посадки воздушного судна на водную поверхность.