Критерії, показники та рівні сформованості готовності майбутніх авіаційних інженерів-механіків до професійної комунікації

Abstract

У статті визначено критерії та показники готовності майбутніх авіаційних інженерів-механіків до професійної комунікації відповідно до компонентної структури. Аналіз теоретичних джерел дозволив виокремити мотиваційноціннісний, когнітивно-праксеологічний, рефлексивно-корегувальний компоненти. Для вимірювання мотиваційно-ціннісного компонента обрано спонукальний критерій. Обґрунтовано, що до показників спонукального критерію належать розуміння цінності спілкування у процесі виконання професійної діяльності, пізнавальний інтерес до вивчення рідної та іноземної мови, умотивованість майбутніх авіаційних інженерів-механіків до оволодіння професійною комунікацією. Запропоновано змістово-діяльнісний критерій для вимірювання когнітивно-праксеологічного компонента, що характеризується показниками: знання професійної комунікації та професійні комунікативні уміння. До знань професійної комунікації включено знання про авіаційний дискурс, знання фахової термінології та професійної мови, знання комунікативних стратегій для ефективної комунікації. Визначено такі групи професійних комунікативних умінь авіаційних інженерів-механіків: інформаційно-комунікативні, інтерактивні, перцептивні. Для рефлексивно-корегувального компонента запропоновано оцінний критерій з показниками: сформованість потреби у самоаналізі професійної комунікації, прагнення до подолання комунікативних бар’єрів, здатність до самоосвіти та самовдосконалення у оволодінні рідною та іноземними мовами. На основі визначеної компонентної структури, критеріїв та показників здійснено поділ на рівні сформованості готовності майбутніх авіаційних інженерів-механіків до професійної комунікації: низький, середній, високий. The article defines the criteria and indicators of future aircraft maintenance engineers’ readiness for professional communication in accordance with its component structure. The analysis of theoretical sources allowed to single out the following components: motivational-value, cognitive-praxeological, reflexive-corrective. The motivational criterion was chosen to measure the motivational-value component. It is substantiated that the indicators of the motivational criterion include understanding the value of communication in the process of professional activity, cognitive interest in learning native and foreign languages, future aircraft maintenance engineers’ motivation to master professional communication. The content-activity criterion is chosen for the cognitive-praxeological component, which is characterized by the indicators: professional communication knowledge and professional communicative skills. Professional communication knowledge includes aviation discourse knowledge, knowledge of professional terminology and professionally oriented language, knowledge of communication strategies for e ective communication. The following groups of professional communicative skills of aircraft maintenance engineers are defined: information-communicative, interactive, and perceptual. For the reflexive-corrective component we propose an evaluation criterion with the following indicators: the formation of the need for professional communication self-analysis, the desire to overcome communication barriers, the ability to self-education and self-improvement in mastering native and foreign languages. Based on the defined component structure, criteria and indicators, we differentiate the levels of future aircraft maintenance engineers’ readiness for professional communication: low, medium, high.