Структура готовності майбутніх лікарів до професійної взаємодії

Abstract

У статті на основі аналізу наукової літератури досліджується сутність поняття «структура готовності». Висвітлено критерії, показники та аспекти сформованості досліджуваного явища. Розглянуто такий перелік готовності майбутніх лікарів: мотиваційний, розвивальний, дієвий, який був виявлений за певними показниками. Обґрунтування спрямовано на рівень готовності майбутніх лікарів до комунікації у професійній діяльності в контексті фахової підготовки. Спостерігаються комунікативні аспекти майбутніх лікарів. Розглянуто структуру готовності майбутніх лікарів до професійної комунікації. Викладено важливі напрями у структурі готовності майбутніх лікарів за професійністю під час навчання в медичному закладі. Виконано спостереження за майбутніми лікарями на основі професійної праці зі спеціалістами, які вже мають досвід у такій діяльності. Розкрито психологічні проблеми майбутніх фахівців у медичній сфері, розвиток студента-медика за попередні роки навчання. Наведено інформацію про сформованість особистих показників готовності до праці після здобуття диплому і проходження першого етапу психологічного тиску. Передано ставлення майбутнього фахівця до поставлених цілей і задач. Визначено позитивні якості медичного працівника, що є фундаментом готовності до процесу основної бази професіоналізму. Виявлено, що структура готовності майбутніх лікарів залежить від педагогічних умов рівня навчально-пізнавальної діяльності у медичних закладах. Структурe готовності виявлено на основі комунікації та робочого процесу під час практичних занять медичного закладу. Розкрито комунікаційні аспекти лікаря та студента-медика як початок формування психологічних уявлень; зв’язок досвідченого фахівця із майбутнім медиком на останніх курсах практичних робіт для здобуття психологічних і фізичних навиків. Виявлено різні компоненти на основі досліджень вчених-медиків у галузі фахової підготовки. Розкрито аналізи та структури щодо майбутніх фахівців як важливі критерії професійної діяльності майбутнього лікаря. Описано процес залучення майбутнього фахівця в перші робочі моменти. The article describes in detail the analysis of scientific and pedagogical literature and considers the essence of the concept of “readiness structure”. This paper discusses all issues and aspects of this topic. It should be noted that the structure of readiness of future doctors directly depends on the pedagogical conditions of their educational and cognitive activities in higher medical education, so it is important that the organization of the educational process is consistent with the dynamics of personal and professional development of each student. The methodology is designed to develop health readiness, which has proven to be effective and can be used by teachers to train future professionals in the qualification of “doctor”, as well as for the formation and development of activities in other categories of the population. Thus, an important factor in ensuring the professional readiness of future doctors at the present stage of reforming the system of higher medical education is the application to the organization of the educational process, which significantly affects the personal development of students and their professional identification. Students, getting more opportunities to choose the content, pac e, method and place of study, become active participants in the organization of the educational process. This significantly affects the growth of their internal motivation to improve personal and professional qualities, which, in turn, becomes the basis for the implementation of the content of professional training of future doctors, the formation of their personal values, professionally important qualities. The need for professional training for future employment and the social function of professional awareness are a fundamental factor in ensuring the effectiveness of educational and cognitive activities of future health professionals.